ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

/Files/images/2023_2024/336985792_1896333837386900_1743501815967925937_n.jpg

Автоматизація звука л у різних позиціях
Поради та навчальні матеріали логопеда Ірини василишеної

ЯК РОЗВИВАТИ МОВУ ДИТИНИ

Говорячи про розвиток мовлення дитини, насамперед маємо на увазі збагачення її словника, розвиток зв'язного мовлення, його звукової культури і граматичної будови.
Яка ж роль батьків у цьому? На розвитку мовлення дитини насамперед позначається мова людей, які її оточують. Якщо ви самі розмовляєте грамотною літературною мовою, то й дитина наслідуватиме вас. Усі слова, які вживають дорослі , мають бути зрозумілі малому. Крім того, дорослі мають постійно стежити за мовою дітей, своєчасно виправляти помилки, розширювати їх активний словник, цілеспрямовано ознайомлюючи з навколишнім світом, використовуючи різноманітну дитячу діяльність: гру, працю, побутову діяльність і, звичайно ж, різні заняття, спостереження, бесіди, читання художньої літератури, перегляди діафільмів тощо. При цьому слід звертати увагу на назви предметів, їхні зовнішні особливості, призначення, функціональні властивості й ознаки. Щоб навчати малят спостерігати й виділяти істотні ознаки предмета, грамотно розповідати про нього, можна пропонувати їм такі вправи, як опис улюбленої іграшки, предмета.
- Яку іграшку ти найбільше любиш?- запитує мама в Сергійка. Розкажи про неї. Якого вона кольору, форми, величини, з якого матеріалу зроблена, як ти граєшся нею?
Такі цілеспрямовані запитання допоможуть дошкільнику зробити свою розповідь логічною та змістовною. Під час розповіді не перебивайте дитину, не заважайте самій викладати свою думку, і тільки коли вона мовчить, не може продовжити опис, можна нагадати, про що вона ще не розповіла. Звертайте увагу не лише на словник і грамотність мови, а й на виразність, емоційність її.
Словник сина чи доньки слід постійно збагачувати словами з протилежним значенням (великий -маленький, довгий-короткий, товстий-тонкий), слова, що позначають кольори та відтінки, інші конкретні предмети, їхні ознаки і дії. Особливо зручно це робити в іграх з різними іграшками, предметами. Дорослий говорить дитині: «Курка велика, а курча...? Ведмедик коричневий, а собачка...? Кішка нявкає, а порося...?»). Отже, важливо спиратися на наочність (іграшки, предмети, картинки).
Щоб активізувати використання дієслів у мові дітей, корисні вправи на добір дій, які може виконувати даний предмет або які ним можна виконувати. «Для чого потрібна лійка? Що можна робити праскою? А що роблять сокирою, лопатою? тощо. У вправах типу «Хто що робить?» дитина повинна назвати якомога більше професій і дій, що їх виконують представники цих професій. Наприклад: листоноша приносить листи, двірник прибирає вулицю, вчителька навчає дітей.
Для розумового розвитку дошкільника велике значення має збагачення його словника узагальнюючими словами (іменникими, що означають збірні поняття). Для цього треба поповнити знання про окремі предмети, що входять до родової категорії: одяг, посуд, іграшки, навчальні приладдя тощо. Упорядкуванню знань про окремі предмети, активізації слів, що їх означають сприяють запитання: Який на тобі одяг? Як це можна назвати окремим словом? Які меблі стоять у твоєй кімнаті?
Щоб навчати дітей означати якості, властивості предметів, іграшок доцільно спонукати їх до застосування порівнянь. Так, розглядаючи з малим дерева в парку, квіти на клумбі, дорослий запитує: «Що в них однакове, а чим вони відрізняються?» (У всіх дерев є стовбури, гілки. У більшості дерев є листя, але може бути й хвоя. Листя й хвоя зеленого кольору. Дерева різні за висотою, товщиною стовбура, довжиною і напрямком гілок, формою листя тощо).
Розглядаючи іграшки, предмети, діти називають різні прикметники, які роблять мову виразною, яскравою, цікавою ( яскравий, світлий, запашний, блискучий тощо).
Щоб засвоєні слова стали активним доробком дитини, слід створювати умови для їх частішого вживання і стежити за правильністю їх поєднання у мові. Особливо тісно словникова робота пов'язана з формуванням у дітей зв'язної мови. Для цього треба більше розмовляти з дітьми, спонукати їх до переказу знайомих казок, оповідань, діафільмів і кінофільмів, розповіді за картиною, вчити передавати за своїми словами враження від особистого досвіду. При цьому стежте за правильністю граматичної будови мови і чіткістю вимовляння звуків.
Якщо дитина неправильно вимовляє окремі звуки або мова її не виразна, для усунення цих недоліків можна використати спеціальні ігри, вправи. Наприклад: «Відгадай за голосом хто тебе покликав?» або «Вгадай що робить?» тощо. Або чистомовки:

За-за-за - там іде коза.
Зу-зу-зу - ми ведем козу.
Зі-зі-зі - сіно відвези.
Са-са-са - ось летить оса.
Су-су-су - ми побачили косу.
Си-си-си - прилетіли оси.
Це-це-це - кругле яйце.
Єць-єць-єць - сірий заєць.

Мовні ігри потребують концентрації уваги, кмітливості, творчості дітей, вони допомагають розвивати фонематичне сприйняття, що необхідно для освоєння грамоти і правопису в школі: визначення другого звуку в слові, складання з ним слів, визначення третього звука, складання слів, у яких цей звук був би на початку, в середині, в кінці; визначення кількості голосних і приголосних звуків у слові; визначення другого голосного звуку в слові й придумування слів на цей звук тощо.
Такі вправи завжди повинні бути ігрового характеру ( купання ляльки, виймання з коробки мішечка з іграшками, підкидання м'яча тощо). Наприклад, гра «Купання ляльки». Спершу дорослий пропонує приготувати все потрібне для купання: ванночку, воду, мило, рушник, сорочку тощо. При цьому дитина повинна правильно називати слово. Потім мама запитує: «Що ти робитимеш перед купанням ляльки? Як ти купатимеш? Ну, давай будемо купати твою Марійку...». Важливо, щоб слова купати, купаю, намилюю, обливаю, роздягаю, витираю та інші дитина використовувала паралельно з діями. «Викупали ляльку, а тепер що робитимеш?»
Якщо ви помічаєте, що дитині важко усвідомити рід і відмінок іменників, прикметників, дієвідміни, можна кілька разів провести гру «Заміни». З допомогою цієї гри треба дібрати іграшки, назви яких можна віднести до жіночого, чоловічого та середнього роду (м'яч, кубик, лялька, чашка, блюдце, плаття, яблуко). Ці іграшки спершу можна розглянути, а потім розповісти про них. Так, розповідаючи про м'яч, дитина говорить: «Він великий, синій, круглий, гумовий; чашка голуба, маленька, пластмасова, вона дуже гарна» тощо.
Якщо дитина не може змінювати дієслова, запропонуйте їй подібну гру зі словами: бігти - біжу, сидіти - сиджу; стрибати - стрибаю - стрибає і т.д.
Діти не завжди вміють називати дитинчат тварин. Спробуйте запропонувати їм таку гру: Давай я називатиму дорослу тварину , а ти - її діток. Починаємо: У кішки - кошенята. А в свині? (поросята). У коней? (лошата). У корови? (телята) і т.д.
Можна ставити запитання навпаки: Як називають маму кошеняти? А теляти? Курчати? тощо.
Саме у невимушеній обстановці, в спільній діяльності з дорослим, дитина засвоює багато нових слів, виразів, уточнює їх значення, усвідомлює граматичні особливості рідної мови.

ІГРИ З ПАЛЬЧИКАМИ

(методичні рекомендації для вихователів)
Мовленнєві механізми малят розвиваються дуже рано, ще тоді, коли вони активно не говорять, а лише чують слова, не розуміючи їхнього змісту. Спеціальними дослідженнями доведена залежність розвитку активного мовлення малюнків від розвитку дрібних м'язів пальців рук.
Усі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, становлення мовлення, психіку дітей, визначили значний стимулюючий вплив функцій рук, тобто пальці допомагають дитині скоріше навчитися говорити.
Найбільш ефективні прийоми:1) катання кульки (беруть участь усі пальці і потрібні значні зусилля);
2) розривання паперу на дрібні шматочки (беруть участь всі пальці);
3) перебирання великого дерев'яного намиста;
4) перебирання речовин в мішечках чи саморобних іграшках (насіння, камінчики, крупа, тощо);
5) складання пірамідок, втулок ( краще дерев'яних) ;
6) шнурування;
7) застібання.
Тому в роботі з дітьми слід використовувати різноманітні вправи для пальчиків: «пальчики-робітники», «пальчики», не слід забувати і про пальчиковий театр. Його використання збагачує мову, викликає радість, емоції. У пальчиковому театрі розігруються потішки й казки, а також коротенькі дійства. Вони супроводжуються показом міні-персонажів, одягнених на пальці руки та музикою.
Дітям третього року життя можна пропонувати пограти в народні ігри з пальчиками і діалогом «Печу - печу хлібчик», «Оцей пальчик» тощо. Народні пальчикові ігри дають змогу інсценувати невеликі фольклорні твори без використання спеціального дидактичного наочного матеріалу.
Доречно використовувати ігри з дидактичним сенсорним матеріалом, розробленим М. Мантессорі, у дітей розвивається дрібна моторика м'язів рук; перебирання дрібних предметів за допомогою пальців (гороху, намистинок, квасолі тощо), штрихування, обведення контурних зображень. Разом з тим це впливає на розвиток зору, мовлення, мислення, формує зосередженість, увагу.
Можна використовувати вправи та ігри для розвитку дрібних м'язів рук зі спеціальним наочним матеріалом:
Шнурувати і застібати ґудзики на площинних і об'ємних предметах.
За командою швидко затулити пальчиком предмет на сюжетній картинці.
Робота з панно, на якому елементи прикріплені до основи різними способами: ґудзики, кнопки, шнурки, стрічки тощо.
Отже, розвиваючи дрібні м'язи рук малюків, тим самим розвивається їхнє активне мовлення. Слід пам'ятати слова видатного педагога К.Д.Ушинського «Мовлення - це зброя думки... Розвивати мовлення окремо від думки неможливо, але розвивати її перед думкою - небезпечно».

СКАРБНИЧКА ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи. Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

Розминати пальцями пластилін, глину.

Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.

Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.

Стискати та розтискати кулачки.

Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

Показувати окремо тільки по одному пальчику.

Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.

Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

Нанизувати великі ґудзики на нитку.

Зав’язувати вузлики на мотузці.

Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.

Закручувати шурупи, гайки.

Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.

Складання матрьошок.

Малювання у повітрі.

Ігри з піском, водою.

Малювати, розфарбовувати, штрихувати.

Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так. (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив

І нічого не поїв. (Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий. (Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили. (Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить. (Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили. (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ - ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують мўясо на мўясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити мўязи щок та язика небхідно обовязково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба

сухарики

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм)

тверді фрукти (яблуко, груша)

тверді овочі (морква, огірок)

шматочки вареного м'яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід памўятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості мўязів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

ЧОМУ НЕОБХІДНО ВЧАСНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ФАХІВЦЯ?

Що робити батькам, щоб допомогти своїй дитині досягти успіхів у житті. Наскільки важливо для підростаючого, але поки ще зовсім маленького, менеджера, адвоката, економіста, політика уміння красиво, чітко і виразно говорити? Адже з досліджень психологів нам відомо, що 17-20 % інформації слухачу дає інтонація співбесідника.

Особливо це стосується виразно-оцінної сторони мовлення, що виражає ставлення автора до висловлюваної ним інформації. Як часто губиться цікава, оригінальна думка, озвучена мляво, невиразно, незрозуміло.

Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

По-перше, в багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем в навчанні читання і письма в школі (виникають, так звані, дислексія - порушення читання та дисграфія – порушення письма).

І, нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.

Але як довідатися, чи нормально розвивається мовлення Вашої дитини?

Звичайно, не всі діти, що нормально розвиваються обов'язково відповідають загальноприйнятій віковій нормі мовленнєвого розвитку, але, все ж, існують деякі вікові особливості розвитку мовлення дитини. Багато батьків через незнання цих закономірностей, іноді, дуже пізно помічають відставання своєї дитини в мовному розвитку.

Кiлькiсть переглядiв: 1425

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.